- буркати
- -кам, -каш, Пт.Відповідати неприязно, лаяти, фукати, гніватися.
- Буркнув й пішов гет.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
буркати
Смотреть что такое "буркати" в других словарях:
буркати — I аю, аєш, недок., перех. і без додатка, розм. Говорити уривчасто і невиразно; бурмотати, мурмотіти. II аю, аєш, недок., перех., рідко. Те саме, що будити … Український тлумачний словник
буркати — 1 дієслово недоконаного виду бурмотати розм. буркати 2 дієслово недоконаного виду будити рідко … Орфографічний словник української мови
буркання — я, с. Дія за знач. буркати I і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
буркнути — ну, неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до буркати I … Український тлумачний словник
бурмотати — бурмотіти (говорити тихо й невиразно, нерозбірливо), буркота[і]ти, бурчати, мимрити, харамаркати; мурмота[і]ти, муркота[і]ти, мурчати, буркати, буркнути, миркати, миркнути, муркати, муркнути, мугикати, мугикнути; буб(о)ніти, бубота[і]ти… … Словник синонімів української мови
